Обов’язком кожного роботодавця є виплата працівникові належної винагороди —
заробітної плати. Однак, що робити в разі, якщо недбайливий роботодавець
відмовляється від свого обов’язку? Саме про це ми розповімо в цій статті.
По-перше, для початку можна спробувати з’ясувати безпосередньо у самого роботодавця
причину, по якій не виплачується заробітна плата і, можливо, спільно визначити терміни
погашення заборгованості. Зробити це потрібно таким чином, щоб в подальшому мати
докази цих переговорів, наприклад, проводити переговори при свідках, або записати
остаточне спільне рішення.
По-друге, можна спробувати формально закликати роботодавця до виплати, виславши
йому письмову вимогу виплати належної суми. В такій вимозі необхідно вказати суму
заборгованості і за що заробітна плата мала бути нарахована (час і вид виконуваної праці),
а також вказати терміни для погашення заборгованості. Крім того, потрібно попередити

про можливість скарги до Державної Інспекції Праці або подачі позовної заяви в суд по
трудових спорах.
По-третє, можна звернутися в окружну інспекцію праці (okręgowegy inspektorat pracy —
OIP). Інспекція праці може провести у роботодавця перевірку і видати вимогу
(розпорядження) виплати винагороди за роботу. Однак, таке розпорядження може бути
видане тільки якщо вимога співробітника незаперечна, а тому необхідно мати докази для
підтвердження Ваших прав.
В кінці-кінців, можна звернутися в суд по трудових спорах. Перед подачею позову можна
ще звернутися з заявою про примушення роботодавця через суд до компромісу. Якщо ж
сторонами досягнуто компромісного рішення, то суд затвердить мирову угоду.
Перед подачею заяви до суду необхідно обов’язково проконсультуватися у юриста.
Описані вище способи стосуються ситуацій, коли іноземний працівник працює на підставі
трудового договору (umowa o pracę). У разі ведення трудової діяльності на підставі
цивільно-правових договорів (umowa zlecenie, umowa o dzieło та інші) картина виглядає
трохи інакше.
У таких ситуаціях працівник має два варіанти:
По-перше, він може відстоювати свої права в суді, але вже в цивільному судочинстві.
Позов буде стосуватися виплати покладеного винагороди за договором. Поданню заяви
повинно передувати письмова вимога (як писалося вище). Можна також спробувати інші
методи примирення.
По-друге, можна вимагати через суд визначення наявності трудових відносин. Якщо
виконувана на підставі цивільного договору робота має всі ознаки трудових відносин
(підпорядкованість роботодавцю, визначені час і місце виконання роботи, виконання
отриманих розпоряджень, постійна доступність), працівник може вимагати, щоб
цивільний договір був розглянутий судом як трудовий договір. Позов по цій справі може
подати як сам працівник, так і Інспектор Праці (Inspektor Pracy), наприклад, в результаті
проведеної перевірки. Якщо суд прийме таке рішення, то працівник буде мати право на
всі заходи, що були зазначені вище і перш за все, на пред’явлення позову в суд по
трудових спорах.
Якщо домовленість, за якою працівник виконував роботу для роботодавця і за яку не
отримав винагороди, була в усній формі, принцип дії такого працівника буде схожим.
У такому разі в заяві необхідно буде детально описати характер виконуваної роботи (час
роботи, посада та інше), а також докласти всі можливі докази, що підтверджують її
виконання (смс, e-mail від роботодавця, інші співробітники в якості свідків та інше). Суд
може винести рішення про наявність трудових відносин і одночасно присудити виплатити
заборгованість по заробітній платі.
І в завершенні додамо, що у зв’язку з можливістю закінчення строку давності щодо такого
спору, ні в якому разі не слід зволікати з подачею заяви в суд.

Сподіваємося, що ця стаття буде для Вас корисною!